Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щітчина

Щітчина, -ни, ж. 1) = щітка. 2) Раст. Dipsacus. Вх. Лем. 487.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 527.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩІТЧИНА"
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
За́па́л, -лу, м. 1) Жаръ, горячность; пылъ, пылкость; воодушевленіе. В такім запалі він був і справді трохи похожий на героя Иліяди. Левиц. Пов. 16. В запалі налеты на Маса, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. Мов з запалу до забави, все грав, словом не озвавсь. Мкр. Г. 15. 2)у горлі. Воспаленіе въ горлѣ. Вх. Зн. 20. 3) Затравка у ружья. (Черном.). Въ слѣд. стихахъ пѣсни употр. повидимому въ значеніи: выстрѣлъ. Вдарили разом з самопалов в седмі — п'ятдесят запалов. АД. І. 246.
Коліївщина, -ни, ж. Гайдамаччина. Батько діда просить, щоб той росказав про коліївщину, як колись бувало, як Залізняк, Гонта ляхів покарав. Шевч. 205.
Патламити, -млю́, -миш, гл. Приводить въ безпорядокъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Повискакувати, -куємо, -єш, гл. Выскочить (о многихъ). Повискакували, беруть його, ведуть. Рудч. Ск. II. 11.
Подобень, -бня, м. Красивый человѣкъ. Убери пень, буде подобень. Ном. № 11171.  
Понадсихати, -хаємо, -єте, гл. Подсохнуть (во множествѣ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩІТЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.