Бавитися, -влюся, -вишся, гл. 1. Забавляться, играть, развлекаться. Що-дня, що-вечора з нею бавились. А в чім теє дитя? — У сріблі та в злоті... — Чим воно ся бавить? — Золотим яблучком. 2) Мѣшкать, медлить, тратить время. Ой їдь, милий, та не бався, бо ти мені сподобався. Не бався тут, іди швидче! — Поспіємо ще з козами на торг! Іди ж хутчій, не бався. Не бавмося, та ходімо швидче додому.
Валюх, -ха, м. Пирогъ изъ картофеля и пшена.
Верескотня, -ні, верескотнява, -ви, ж. = вереск.
В-Останнє нар. Въ послѣдній разъ. В-останнє глянула на діток, на брата.
Гвардійонець, -нця, м. Гвардеецъ. Мене, дядьку, вибрали у гвардійонці.
Гнилка, -ки, ж. = гнилиця.
Горяни́ця, -ці, ж. На гіроньки по ягідоньки, на горяниці по полониці, у долану по калину.
Кляття, -тя́, с. Проклятіе. Ой згадай про мене, здійми кляття з мене, горлице сивенькая.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Дві собаки: чуйко і бачко.
Шпетити, -чу, -тиш, гл. Поносить, ругать, оскорблять, унижать. Олимпських шпетив на всю губу, свою і неню лаяв любу. Я жі собі нівроку вдалась, борецького роду не шпетила. В своїй розмові не шпетила вона рідного слова.
