Віскряк, -ка, м. Сопля, возгря.
Дотина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. дотну́ти и дотя́ти, -тну́, -не́ш, гл. 1) Дорѣзывать, дорубливать. 2) Досаждать, допекать, пилить. Він мені дотинає за матір. Хоць ти не скажеш, то скаже твоя мати да буде мені що-ранку дотинати: «вставай, невістко, бодай ти здорова не встала. Він почав дотинати моєму чоловікові, що мене треба в острог за те, що я колись дотинала його жінці чамайданом. Словом дотина.
За́гортка, -ки, ж. = загортина.
Колосування, -ня, с. = колосина. А ні гречки, ні полови, ні колосування.
Макі́терка, -ки, ж. Ум. отъ макітра.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест.
Позагромаджувати, -джую, -єш, гл. = позагрібати.
Склянка, -ки, ж. 1) Оконное стекло. 2) Стаканъ. Треба риби, треба мяса і горілки в склянці. Склянку води візьме. 3) Бутылка. 4) Кусокъ разбитаго стекла. Ум. скляночка.
Сплавовий, -а, -е. О женщинѣ: больная сплавом. Іду шукати сплавової жінки.
Ший! меж. Приказъ волу подставлять шею для надѣванія ярма. Вола треба добре призвичаїти, щоб, коли скажеш: ший! він шию підставив.