Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щулитися

Щулитися, -люся, -лишся, гл. 1) Ежиться. Не дурно той бідний її чоловік так щулився в закутку. Левиц. І. 464. 2) Щуриться. Черном. Пан Хоцінський позіхав, щулився на канапі. Левиц. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 529.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЛИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЛИТИСЯ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Глузи, -зів, м. мн. Насмѣшки. Мкр. Н. 36. Остигло й глузи людськії терпіти. Грин. II. 165. на глузи підняти. Поднять на смѣхъ. Ном. № 12697.
Дерешува́тий, -а, -е. 1) Чалый. НВолынск. у. 2) Дерешува́тий шлях. Дорога, покрытая шероховатымъ съ дырами льдомъ. Черкас. у.
Згля́ді́ти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Закричали, задрожали, як Христа згляділи. КС. 1882. IV. 170. — о́ком. Охватить взглядомъ.
Підсунути, -ся. Cм. підсувати, -ся.
Посуд, -ду, м. 1) = посуда. Єв. Мр. VII. 4. Деревянная посуда. Мнж. 190. Заходилась всякий посуд мить і добувати: попадя дала їй куфу і нове барило, шаплики й годящі ночви староста Курило. Мкр. Н. 20.
Ремесло, -ла, с. 1) Ремесло. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ном. № 10125. 2) Собраніе инструментовъ, употребляемыхъ въ какомъ нибудь ремеслѣ. Забрав усе своє ремесло та поніс додому.
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Умонятися, -няюся, -єшся, гл. Устать, утомиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУЛИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.