Бричка, -ки, ж. Бричка. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока.
Ґала! = Гайда! Сів на коня та й ґала на той плац.
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Запили́ти Cм. запилювати.
Колошкати, -каю, -єш, гл. Тревожить, вспугивать. За те (б'ють), — сказав один Рябкові з наймитів, — щоб не колошкав ти вночі своїх панів. Я гнав овець до старости, а вони два перебігли та й давай мені колошкати овець: кишкають на вівці, одбивають од мене Я кричу: не полохайте, а вони колошкають.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Понадписувати, -су́ю, -єш, гл. Надписать (во множествѣ).
Пообжиратися, -раємося, -єтеся, гл. Обожраться (о многихъ).
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять.
2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились.
Шанець, -нця, м. Окопъ. По тім боці запорожці покопали шанці. Від Килиї до Ізмайлова покопали шанці. 2) під чий шанець. Похожій на кого. На мене урікають, що я ночував та й коні взяв. Може другий ночував під мій шанець, то і взяв коні, а не я.
