Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щучка

Щучка, -ки, ж. Ум. отъ щука.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУЧКА"
Барзо нар. см. барз.
Бгальня, -ні, ж. Двѣ вбитыя въ землю колоды для выгибанія санныхъ полозьевъ. Сумск. у.
Висипка, -ки, ж. Сыпь. Желех.
Гамазин, -на, м. = гамазея. Підпалюють гамазини з хлібом. Стор. МПр. 80.
Козя, -зя́ти, с. Козленокъ. Вх. Пч. II. 5.
Коливо, -ва, с. Кутья, канунъ. Царство небесне, пером земля!.. (примовляють, як їдять коливо). Ном. № 252.
Комін, -на, м. = комин. З верху криші по ріжках шпилі, а наверх коміна вертиться по вітру залізний півень. К. ЧР. 209. Ум. коміно́к, коміно́чок. Щоб ліжко там було і коміночок, і огонь щоб горів. Рудч. Ск.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Стадницький, -а, -е. Относящій къ пастуху лошадей. Залізний стадницький пірнач і тепер е.... в Чорноморії. О. 1862. II. 61.
Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.