Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щоголь

Щоголь, -гля, м. = щиголь. Вх. Пч. II. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 529.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩОГОЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩОГОЛЬ"
Гаситель, -ля, м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7.
Гнилоокий, -а, -е. Съ больными, гноящимися глазами. Чуб. VII. 577.
Завойовни́чий, -а, -е. Завоевательный. Башт. 105.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Козирька, -ки, ж. Картузъ, шапка съ козырькомъ.  
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Підотаманчий, -чого, м. Помощникъ атамана, старшаго, напр. у досвітчаного отамана. Васильк. у.
Попересміювати, -юю, -єш, гл. Осилить въ смѣхѣ (многихъ).
Ридванний, -а, -е. Относящійся къ ридвану.
Спотикатися II, -каюся, -єшся, сов. в. спіткатися, -каюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Думав, доля зострінеться, — спіткалося горе. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩОГОЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.