Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щупачок

Щупачок, -чка, м. Ум. отъ щупак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 530.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУПАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩУПАЧОК"
Блуква, -ви, ж. Мѣсто для пастьбы, выгонъ. Мнж. 176.
Бобівник, -ка, м. Раст. a) Trifoliura librinum, бобовникъ, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Зніжити Cм. зніжувати.
Кашель, -шлю, м. Кашель. Старість не приходе з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Ном.
Натупотіти, -почу, -тиш, гл. = натупати 2.
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей. Шух. І. 211.
Уп'ялити, -лю, -лиш, гл. О змѣѣ: укусить, ужалить. Сорокуля го уп'ялила. Вх. Зн. 73.
Циндрити, -рю, -риш, гл. Расточать, мотать. Лубен. у. От і всі гроші. І я їх не циндрю, бо думаю одружиться. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Чорноротий, -а, -е. Съ чернымъ ртомъ. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩУПАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.