Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

що

Що мѣст. 1) Что. Що мати варила? — Борщ. Ном. № 276. Вона знає, що починає. Ном. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80. Чоловік що ступить, то згрішить. Ном. № 99. Що не їж, а хліба хочеться. Грин. II. 309. Зійшли вони на такий пустирь, що бур'ян як у чоловіка. Рудч. Ск. II. 34. Що..., то.... Чѣмъ..., тѣмъ.... І що йому міцнійш у голову уступає, то він далі посува. МВ. (КС. 1902. X 146). Що далі, то неначе лучче стає. КС. 1883. IV. 773. а що..., то.... Такъ какъ..., то.... А що він того не сказав нам, то ми й не знали. не що. Не очень. Він не що й старим чоловіком умер. О. 1861. X. 34. Не що давно се було. Прил. у. ні до чо́го. Ни къ чему не годный, ни для чего не нужный. Так і зріс він ні до чого. Св. Л. 159. ні по́ чому. Ничего не стоятъ. Дурні ні по чому: що ступиш, то й дурний. Г.-Арт. (О. 1861. III. 102). чим дуж. Cм. дуж. Чим тьху. Cм. і. тьху. 2) Сколько. Що то плачу, що то гомону було та страху по селу. МВ. ІІ. 67. Що ж то зібралось народу, так, Господи, Твоя воля. Кв. Що світа, то й мира. Ном. що сила, що сили. Сколько хватить силъ. Ударив що сили. Гавкає на мир що сили. Греб. 361. що мо́га. Сколько возможно. Що мога бери, аби доніс. 3) Который, которая, которое. Приходить до коня, що з мідною гривою. Рудч. Ск. І. 104. Замісила яйцями борошно, що назмітала. Рудч. Ск. II. 2. Въ томъ-же значеніи: що-він, що-вона, що-воно́. Се колесо, що зверху пада на його вода. Ном. Ой чия то хата з краю, що я її не знаю. Чуб. V. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на лови. Ном. Не той пан, що надів жупан, а той, що в його щире серце. Ном. 4) Если, когда. Як же мені його звоювати, що я не знаю. Рудч. Ск. II. 11. Де вже ти мені поможеш, що у мене нема нічого. Рудч. Ск. II. 21. Чим то я завтра похмелюсь, що я всі гроші пропив? Рудч. Ск. II. 21. 5) Такъ какъ. У ярмарок схотілось піти, та й не знаю, чи що застану, що уже так нерано. Рудч. Ск. II. 25. 6) Такъ что. А во Йвана дочка да мені не рівна: ой як вийде за ворота — як та королівна, що з нею не стати, а ні розмовляти, тілько взяти, шапку зняти, на добридень дати. Грин. III. 200. 7) За то что. Бог нам дав, що ми такі бідні — то це нам щастя. Рудч. Ск. II. 25. 8) Хотя, не смотря на то, что. На улицю пійде, — і то навчиться погано лаятись, що тут же й батько й мати, а то на чужині. Г. Барв. 438. 9) Кое что, что нибудь. Та і мені що перекинь. Котл. Ен. III. 13. 10) Какъ только; лишь только. Отто вискакує з води проклятий ирод, і що розженеться против Кожем'яки, то він його булавою. ЗОЮР. II. 30. 11) Всякій разъ какъ, всякій разъ когда. І що вона плакала, — то купа срібла стоїть, а сама сліпа. Рудч. Ск. II. 50. Що пожене бичка пасти, то цілий день проспить. Рудч. Ск. II. 45. Що в Бога служба, то пан-отець і звелить усім навколішки припасти. Кв. 12) що за. Какъ, какой, какая, какое. А що в лісі за тихо, тілько листя шелестить. Чуб. Що за люде? — Із Черкас. ЗОЮР. І. 246. Що то за пекло, що тепло? Ном. № 199. Що то за хороші, за молоді парубки. МВ. ІІ. 7. 13) що-небудь. Что-нибудь. Утни що-небудь про гайдамаків. Шевч. 156. 14) Въ началѣ рѣчи часто значитъ: вотъ. Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем — Стецько Кукуруза. Макс. Що люде гуляють і роскоші мають, а я заробляю — нічого не маю. Чуб. 15) і що то. Что значитъ. І що то, подумаєш, на світі оці жіночки?... Ніяк од їх і не встережешся. 16) При превосходной степени прилагательныхъ и нарѣчій для усиленія. що-найдужче. Какъ можно сильнѣе. що-найперше. Прежде всего. Що-найдужчий, що-найгірший, щонайдорожчий. Що-наймолодший. Шевч. 454. 17) При сравнительной степени нарѣчій: чѣмъ. Що далі, усе вона хмурнійша — от мов хмара чорна. МВ. ІІ. 37. 18) При словахъ, выражающихъ понятіе о времени: каждый, еже.... Що-вечора, щоранку, то й надінеш новодранку. Ном. № 11241. Тужу ж я, тужу що-день, що-година. Чуб. V. 21. Що-дня і що-ночі. Шевч. 6. Що-місяця. Чуб. Не що-день Великдень. Ном. № 5334. Що-неділі. Чуб. Що-літа. Чуб. Що-рік, що-року. Шевч. Що-тижня. Чуб. що-раз. Всякій разъ, ежечасно. А ти мене що-раз лякаєш снами. К. Іов. 16. 19) що-на! Что вотъ тебѣ! что ну! 20) що-го́ді! Что ну! Таке болото на дворі, що годі! Н. Вол. у. 21) не що бо й що! Въ томъ то и дѣло. Не що бо й горе! Въ томъ то и бѣда. Ном. № 2125. 22) що-що. Что иное. Що-що, а біда завше здибав. Ном. № 2205. Cм. шо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩО"
Буддень, -дня, м. Будень, рабочій день. ....мені не вілен світ ні в буддень, ні в свято. Чуб. V. 628. Про буддень. Для будня, въ будень. Ця спідниця вже нехай про буддень буде. Харьк. г. Вона тії сережки про буддень зносила. Чуб. III. 131.
Гамазин, -на, м. = гамазея. Підпалюють гамазини з хлібом. Стор. МПр. 80.
Заме́рзлий, -а, -е. Замерзшій, мерзлый. Знайшли у снігу замерзлого. Мир. Пов. І. 122. На замерзлу землю як упаде сніг хочень і великий, то хлібові теє не шкодить. Камен. у.
Засіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засі́яти, -сі́ю, -єш, гл. 1) Засѣвать, засѣять. Почав... пшеницю сіять і засіяв нею цілих дві десятині. Грин. II. 47. Радимось, як городи засіваємо. МВ. ІІ. 206. Чого ви лаєтесь! Хиба вас поле засіяно? Ном. № 9230. 2) Посыпать комнату зернами при поздравленіи съ новымъ годомъ. Прилуц. у. 3) Только сов. в. Затанцевать. Потім горлиці засіяв Гарасим Калина. Мкр. Н. 29.
Затіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заті́яти, -ті́ю, -єш, гл. Затѣвать, затѣять. Як затіє дурень молитись, то і лоб собі росквасить. Ном. № 6576. Затіяв жениться, сам не знаєш нащо. Чуб. V. 491.
Ласій II, -сія, м. Лакомка.
Нами́мрити, -рю, -риш, гл. Наговорить невнятно.
Перецвітати, -та́ю, -єш, сов. в. перецвісти, -цвіту, -те́ш, гл. 1) Отцвѣтать, отцвѣсть. 2) Плѣсневѣть, заплѣсневѣть.
Теркотати, -чу́, -чеш, гл. = торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче. Ном. № 11439.
Хибати, -баю, -єш, гл. 1) Колебать, шатать. Стоїть хибка над водою, хибає собою. Гол. 2) = хибатися. Полиця хибає — вже не стоїть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.