Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Живки́й, -а́, -е́. Живой, проворный, энергическій. Ярош живкий чоловік.
Запа́шно нар. Пахуче, съ запахомъ. Хто ж тобі головочку змиє, м'яткою та любистечком, щоб і тепло, щоб і запашно... тобі бум? В хаті стало, як у садочку: і земно, і запашно.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Кісочка, -ки, ж. Ум. отъ коса.
Комора, -ри и комо́ря, -рі, ж. 1) Амбаръ, кладовая. Виніс із комори казан. ...Заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Служить также для ночевки взрослой дочери или женатому сыну. Ти в коморі, я на дворі, — вийди, серце, злічим зорі. 2) Лавка. Сомко має в Переяславі свої крамні коморі в ринку. 3) Таможня. 4) Cм. ритки. Ум. комірка, коміронька, комірочка. Ой в мене коморонька новая, в тій коморонці постілонька тісовая. Да мати гуляти да не пускала, да й у комірочку да й зачиняла. Крамарю, крамарочку, одчиняй комірочку та сип перець та канаперець.
Купа, -пи, ж.
1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять.
2) Толпа, сборище, скопленіе. Йшли молодиці з малими дітьми на руках, а коло їх купами бігли невеличкі дівчата. Простували козаки невеличкими купами до Лубень.
3) Группа. Заросль до шмиги розставлена купами.
4) = купина. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять (т. е. черти).
5) до купи. Въ одно мѣсто. Усе військо своє до купи у громаду скликають. Збився народ до купи і наставляли сотників і тисяцьких. у купу. Вмѣстѣ. У купу скласти. у-купі. Cм. укупі. Ум. купка, купонька, купочка. Треба понасипати по купці жита. Хотів заздалегідь пристати до невеличкої купки вірних. Летів сивий голубонько та сів собі на купці. Жито половіє, а в житі пупка мону голубо цвіте. Чужі матері гуляють купочками. Листи... перечитавши, у купочку склавши.
Мороз, -зу, м. Морозъ, стужа, холодъ. Розвивайся, сухий дубе, — завтра мороз буде. мороз з очима, козацький — , — аж скрипить, аж шелестить, — аж скалки (искри, зо́рі) скачуть, — аж шпари (зашпари) зайшли. Сильный морозъ. моро́зи беруться, взялись. Морозъ начинается, ударилъ морозъ. мороз піде по ко́му. Бросить кого въ холодъ. Що, коли його нема на світі — подумаю собі, а мороз так по мені і пійде. Ум. моро́зець, моро́зонько. Є морозець, та не цупкий.
Овдовіти, -вію, -єш, гл. Овдовѣть. Сухобрус овдовів і його дочки хазяйнували в господі.
Такання, -ня, с. Даканье. Ум. таканнячко.