Ду́рник, -ка, м. Дурачекъ; шутъ. Брат був дурник. Пошився у дурники. Яким передражнював бабу так химерно, що всі потішались із його, як із дурника. Що ти з Мене смієшся та підманюєш, мов дурника якого? Ум. ду́рничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну!
Кожушка, -ки, ж. = кожушанка. Думаю потєгти свою кожушку черкасином.
Пиптик, -ка, м.
1) Ум. отъ пипоть.
2) = пипка.
Піддобрюватися, -рююся, -єшся и піддобрятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. піддобритися, -рюся, -ришся, гл. Заискивать, заискать расположенія. Воно пак добре ближче жити, частіше до батька ходити, піддобрюватись, підлещуватись. Все дума: як би то піддобриться під пана.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси.
Проїздити 2, -джу, -диш, гл. Проѣздить. Хоче Палій проїздити коня свого.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Ув. п'яню́жище.
