Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мерегий

Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕРЕГИЙ"
Годинуватий, -а, -е = годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий: — дощовий. ХС. VII. 417.
Дзю́рочка, -ки, ж. Ум. отъ дзюра.
Домога́ння, -ня, с. Требованіе, домогательство, притязаніе на что.
Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
Повичка, -ки, ж. Привычка, обыкновеніе. Би йому не дивуйте, бо в нього така повичка.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл. 1) Избавиться. Позбутись лиха. Рк. Левиц. 2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася. Г. Барв. 276.
Порозбризкуватися, -куємося, -єтеся, гл. Разбрызгаться (во множествѣ).
Постування, -ня, с. Пощеніе.
Терпетинний, терпети́новий, -а, -е. Терпентинный. Шейк.
Харцизяцький, -а, -е. Разбойничій. К. Дз. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕРЕГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.