Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

местниця

Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Ватажка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ватага. 2) = ватаг 1. Рудч. Чп. 101.
Зад 1, -ду, м. 1) Задъ, задняя часть. 2) Задъ; задница. Голова — кість, а зад, вибачте, м'ясо: в голову цілують, а в зад б'ють. Ном. № 1288. Ум. задо́к, задо́чок.
За́йшлий, -а, -е. Захожій. Це чоловік зайшлий. Н. Вол. у.
Моторже́ник, -ка, м. = макорженик. Сим. 209.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Сциклиння, -ня, с. = сциклини. Лохв. у.
Турчинонько, -ка, м. Ум. отъ турчин.
Хвормувати, -мую, -єш, гл. Формировать, придавать форму. Народ формує свої ідеї.... О. 1861. XI. 105.
Шибучий, -а, -е. Бьющій въ носъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.