Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

местниця

Ме́стниця, -ці, ж. Мстительница.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 419.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕСТНИЦЯ"
Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.
Виплутати, -ся. Cм. виплутувати, -ся.
Двана́дцятий, -а, -е. Двѣнадцатый. Було вас (беших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116.
Достриба́тися, -ба́юся, -єшся, гл. Допрыгаться.
Замчи́сько, -ка, с. = замчище. Драг. 85.
Кивач, -ча, м. = кивень.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. Волч. у. МВ. (О. 1862. III. 45).
Таганувати, -ну́ю, -єш, гл. Остановиться въ степи для приготовленія кушанья. Шейк.
Титулувати, -лую, -єш, гл. Титуловать, называть по титулу.
Цеглястий, -а, -е. Кирпичнаго цвѣта.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕСТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.