Бабухатий, -а, -е. Пузатый, брюхастый.
Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ.
Віддяка, -ки, ж. Благодарность; отплата; возмездіе. Ум. віддячка.
Заві́домити Cм. завідомляти.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Ангел линув, сльозу уронив. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ.
Об'явка, -ки, ж. 1) Сообщеніе, объявленіе кому, заявленіе. Побачила вона, що невістка її в ставку мертва, та й дала тоді об'явку старості, а він і мене кликнув у поняті. Пішов один чоловік давать об'явку у волость, що в його вкрадено кобилу. 2) Голосъ (при баллотировкѣ). Паньку дали три об'явки більше, як Стеценку, то через те й став старшиною.
Припадистий, -а, -е. 1) Пологій. Добру хату збудував, та припадиста стріха, так як пастка.
2) Тѣсный, низкій въ подъемѣ (о сапогѣ). Припадисті чоботи.
Топля, -лі, ж. Топленіе (молока). Зсілось ваше молоко на топлі.
Хисткий, -а, -е. 1) Колеблющійся, шаткій. Бистрі річечки, ще й хисткії кладочки. Вже ступила на хистку кладку. Хисткий місточок.
2) Слабаго здоровья. Да вона в тебе скоро вмре. Бач, яка хистка.
3) Гибкій. Тонкий да хисткий стан. Уродливий парубок, хисткий, як очеретина.
4) Способный, умѣлый, ловкій. Ну, вже й хисткий хлопець. Та скора ж, та хистка, як та ластівка!
