Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей).
Духо́вниця, -ці, ж. = духівниця.
Занімі́ти, -мі́ю, -єш, гл. 1) Занѣмѣть, онѣмѣть. Заніміли твої губочки. 2) Потерять чувствительность. У мертвого зуби ніколи не болять, кости задубіли, зуби заніміли.
Клунок, -нка, м. Полмѣшка; котомка; узелъ. Півдесяток сомини і клунок тарані. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Зоставив він їй клунок з харчами. Вийняв клунок з просом. Подольск. и Ум. клуночок. І внучатам із клуночка гостити виймала. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками.
Контина, -ни, ж. Храмъ. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні.
Напі́рник, -ка, м. 1) Исподняя наволока пуховика, подушки. 2) Пеналъ.
Прасування, -ня, с. Глаженье, утюженье. Ніч просиділи панянки над прасуванням.
Розсмикати, -ся. Cм. розсмикувати, -ся.
Скалкуватий, -а, -е. Имѣющій острые края. Скалкуваті камінці.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.
