Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меткий

Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 420.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕТКИЙ"
Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Заба́мкати, -каю, -єш, гл. = забаламкати.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Первозім'я, -м'я, с. Первый санный путь.
Пообвинувачувати, -чую, -єш, гл. Обвинить (многихъ).
Пороскидатися, -даємося, -єтеся, гл. Разбросаться (во множествѣ).
Порплиця, -ці, ж. 1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61. 2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.
Скинбеї, -їв, мн. Внутренности, кишки. Вовк.... (кобилу) розірвав, випустив скинбеї і їдять її. Грин. II. 241.
Теплощі, -щів, ж. Теплыя тѣла, тѣла задерживающая теплоту. Шейк.
Цюди нар. = сюди́. О. 1861. XI. Св. 39. Драг. 83. І як він цюди добився. Рудч. Ск. II. 145.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕТКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.