Да́вно 1, -на, с. (Употребляется только въ косвенныхъ падежахъ). А тут бур'ян, піски, тали, і хоч би на сміх де могила о давнім давні говорила. І батьки наші казали, що зробив ти в давні давна. З да́вна, з да́внього да́вна, з да́вніх даве́н. Издавна, съ незапамятныхъ временъ. Був собі дід та баба, з давнього давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ви, тітко, кажете, що се Музичин грунт, з давніх давен. Адже ж у давнього Музики було багато степу. Це ще з давніх давен у нас повелося.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Заро́сянський, -а, -е. Находящійся за р. Росью.
Зенджул, -ла, м. Родъ растенія. Засієм степи синім зенджулом.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Приятний, -а, -е. 1) Благопріятный. Там на горі сонце гріє, там приятний вітер віє. Проповідувати рік Господень приятний.
2) Любезный, милый, привѣтливый. Прошу вас, мій таточку, низьким поклоном, приятним словом. Ум. приятненький, приятнесенький. Яка Маруся чепурнесенька і до людей приятнесенька.
Рішати, -ша́ю, -єш, сов. в. ріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл.
1) Лишать, лишить. А жінка й діти? Адже ти їх усього рішив.
2) Терять, потерять, лишаться, лишиться. Ой не прибуду скоро, жизнь свою рішу. Поки дійшов додому, то чисто всі гроші рішив.
3) Рѣшать, рѣшить. Вас розсудила палата, рішили отамани і війсковий суддя.
Скоштувати, -ту́ю, -єш, гл. = скуштувати. Чи знаєш ти, дівчино, я хороше прошу яблучка червоного з саду скоштувати.
Торік нар. Въ прошломъ году. Виглядала козаченька молодого, що торік покинув.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити.
