Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотлятися

Мо́тля́тися, -ля́юся, -єшся, гл. 1) Мотаться, болтаться. Танцює, аж волоки на ногах росплутались, мотляються. О. 1862. V. Кух. 34. 2) Болтаться, слоняться. Чумаки мотляються поміж возами. О. 1862. X. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТЛЯТИСЯ"
Арештува́ння, -ня, с. Арестованіе.
Багат, -та, -те. Кр. форма отъ багатий. Мужик багат, — йому ж добро. Ном. № 1372. Дівчино ж моя, колись тебе любив я, а тепера багат став, любить тебе перестав. Грин. ІІІ. 254.
Вилюдніти Cм. вилюднювати.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Ді́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ діжа. 2) Кадка. Який батько, такий син — викрав з діжки сир. Ном. № 7137. Ум. Ді́жечка. К. ЧР. 273, Вас. 145. Cм. Діж, діжун.
Діли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлить. Нам батьківщини не ділить. Ном. № 3313. 2) Сдавать карты. Ось я ділитиму, а ти здіймай. Лубенск. у.
Жи́ця, -ці, ж. = ложка. Вх. Лем. 413. Ум. жичка. Вх. Лем. 41
Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди... К. ХП. 135.
Пілтина, -ни, ж. Половина ствола ели расколотаго въ длину. Вх. Лем. 449.
Удвір'я, с. = уздвір'я? на вдвір'ї. На дворѣ. На вдвір'ї з жіночками та з проходящими щебече. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.