Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моруха

Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. Cм. морюха.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУХА"
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Набре́зґлий, -а, -е. О молокѣ: скисшій (Галиц.). Желех.
Необорний, -а, -е. Неодолимый, непреодолимый.
Облечи, -чу, -чеш, гл. Надѣть. Облечу я жупан. Вх. Лем. 441.
Парох, -ха, м. Приходской священникъ.
Плетеник, -ка, м. Крендель. Угор.
Пороздрочувати, -чую, -єш, гл. Раздразнить, раздражить (многихъ).
Реберечко, -ка, с. Ум. отъ ребро.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.