Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину!
Замерзляки́, -ків, м. мн. Ледяныя сосульки на вѣтвяхъ деревьевъ.
Нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Понадиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (во множествѣ). Як птиця на дворі понадимається і носи похова, — буде буря і холод. Паруси шовкові так і понадимались. Коли місяць і зорі понадимаються, т. е. тускло свѣтятъ, — буде вітер. Всі понадимаються, як ті їжаки.
Пообувати, -ва́ю, -єш, гл. Обуть (во множествѣ).
Сіножатка, -ки, ж. = сіножать. Куплю тобі хатку, іще й сіножатку.
Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Ум. сумненький, сумнесенький.
Тікати 2, -каю, -єш, гл. Бѣгать тічкою. Вовки од Ганни Зачаття аж до Водохрища тікають, а на Водохрещі розскакуються.
Фолькотіти, -кочу, -тиш, гл. Неясно говорить, шепелявить.
Шкабати, -ба́ю, -єш, гл. = кабутати. (Въ игрѣ шапошник).
