Відмалювати, -люю, -єш, гл. Нарисовать.
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Дум, -му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? Не прийде мі на дум.
Завпе́рше нар. Прежде всѣхъ. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька.
Клітка, -ки, ж.
1) Клѣтка. Лучче птиці на сухій гільці, ніж ся в золотій клітці.
2) Участокъ земли въ 6 десятинъ.
3) Полоса въ рисункѣ плахти.
4) мн. Родъ дѣтской игры. Ум. кліточка. Посадили солов'я у новую кліточку.
Пиргач, -ча, м. = кажан.
Потолочити, -чу, -чиш, гл. Измять траву, хлѣбъ, постель. Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила. Та не стели білої постелі, — потолочать.
Увіряти, -ряю, -єш, сов. в. увіри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. — на ко́го. Довѣрять, довѣрить кому. Всі кріпко на її ввіряли: що було скаже — не минеться.
Цереґлювати, -люю, -єш, гл. Выбирать, мѣнять.
