Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотуз

Мо́туз, -за, м. Веревка. Стали-сьмо на попас, я коні мотузом добрим до воза прив'язав. Литин. у. Слабий, як учетверо мотуз. Ном. № 8132. Мотуз въ ткацкомъ станкѣ — Cм. верстат. Шух. І. 256. Ум. мотузок, мотузо́чок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗ"
Блеск, -ку, м. = блиск. Драг. 263. Щоб ти блеску світа Божого не бачив. Кіевск. у. пішов з блеску світа. Исчезъ. Ном. № 11041.
Ге-ле-гев, меж. Окликъ зовущаго: ay! го-го! Адам заволал: геле-гев! Єво! Гол. IV. 522.
Годуля, -лі, ж. Пища, кормъ. Угор.
Жебра́н, -на́, м. = жебрак. Жебран ходить, хліба просить. Чуб. V. 433.
Плодючий, -а, -е. Плодовитый.
Позаслужбовий, -а, -е. Внѣслужебный. Желех.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТУЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.