Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мотузка

Моту́зка, -ки, ж. Веревка, тонкая бичевка. Зачепила собі мотузкою за шию (глечик) да й понесла топить. Рудч. Ск. I. 18. Ум. мотузочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОТУЗКА"
Дома́цатися Cм. домацуватися.
Жаківка, -ки, ж. Помѣщеніе для церковныхъ пѣвчихъ. Вх. Лем. 413.
Люди́нячий, -а, -е. Какъ у человѣка, человѣческій. Пика людиняча. Полт. у. Що воно ото таке намальовано? Людиняча голова на товарячих ногах. Лубен. у.
Натуронька, -ки, ж. Ум. отъ натура.
Постаратися, -ра́юся, -єшся, гл. Постараться. Я хутко миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать. Котл. Ен. І. 9.
Просторонь, -ні, ж. Пространство. Він і тебе з тісноти і темниці на просторонь без краю колись верне. К. Іов. 80.
Робітня, -ні, ж. Мастерская. Желех.
Росплата, -ти, ж. Расплата. Оце ж тобі. Лебеденку, за усе росплата. Чуб. V. 962.
Цнотливо нар. 1) Добродѣтельно. Бідних заратовувала, цнотливо собі жила. Гн. І. 177. 2) Цѣломудренно.
Шкарда, -ди, ж. Родъ дѣтской игры, то же, что и шкопирть. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОТУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.