Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

москва

Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?» МВ. І. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 447.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСКВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОСКВА"
Бахнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бахати. Зараз з пицтоля вола і бахне. Мнж. 133.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Вовняний, -а, -е. Шерстяной. Аф. 319.
Гойниця, -ці, ж. Цѣлебное средство. Травиця-гойниця.
Кашний, -а, -е. Икристый. Кашна риба. Чигир. у.
Натомити, -ся. Cм. натомлювати, -ся.
Оплатити, -ся. Cм. оплачувати, -ся.
Піввідерко, -ка, с. Полуведро.
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОСКВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.