Бенькетува́ння, -ня, с. Пированіе.
Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Латинник, -ка, м.
1) Латынистъ.
2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо.
Південь, -дня́, м. 1) Полдень. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт нікого не знайде. о півдні. Въ полдень. 2) Югъ. Приходить на південь, аж там стоїть золоте кресло, де оддихає сонце.
Погористий, -а, -е. Гористый. Земля у нас, коли б не гори, була б зовсім добра, да тільки те, що трохи пагориста, як звичайне край над Дніпром з правого боку.
Покладливий, -а, -е. Покладливий, ласковый. Ум. покладливе́нький.
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Прохолоджатися, -джаюся, -єшся и прохолоджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. прохолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Охлаждаться, охладиться. Як душно, вийде прохолодиться.
Різно нар.
1) Различно, не одинаково. На довгому віку, як на довгій ниві, різно буває.
2) Отдѣльно. Всі курочки до купочки, півень ходить різно.
3) Врозь, въ разныя стороны. Ой ви, тучі громовії, розійдітесь різно. Ей да оце ж тобі, да молодий козаче, аж три доріженьки різно: ей, що одна на Дін, а другая у Крим по сіль, а третя да на те Запорожжа.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
