Гу! меж.
1) Ау! А де ти? гу! сховайсь у ліс, а я в траву.
2) Подражаніе гудѣнію, напр. вѣтра. Вітер каже: «гу-гу-гу, сім свит продму». Также о непрерывномъ звукѣ плача: А зузуленька як ку, так ку! а я молода, як гу, так гу!
3) Протяжный выкрикъ при пѣснѣ. І — гу! Загнув батько дугу! Свекор оженився батько утопився.... І — гу!...
Дзиґлико́вий, -а, -е. Относящійся къ стулу, табурету.
Зали́жник, -ка, м. Полка, гдѣ кладуть ложки.
Засклепи́ти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Вывести сводъ. 2) Запереть, замкнуть, заключить. 3) Закрыть плотно. Ми воду так засклепили (у водянці). 4) Окаменить, сдѣлать твердымъ. Засклепило, що не можна орати.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Посолодко нар. Сладковато.
Сугловок, -вка, м. Уголъ сундука.
Утомляти, -ляю, -єш, сов. в. утомити, -млю, -миш, гл. Утомлять, утомить. Спочивають добрі люде, що кого втомило. Коні вороненькі ноги утомили.
