Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

моругий

Мору́гий, -а, -е. Рыжій или темно-сѣрый съ темными полосами. Васильк. у. Киця моруга. ХС. II. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 446.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МОРУГИЙ"
Ґарлина, -ни, ж. Пукъ соломы, приготовленный для крыши. Бѣл.-Hoc.
Десяти́нний, -а, -е. Относящійся къ десятин'ѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Заполові́ти, -вію, -єш, гл. Зажелтѣть, зарыжѣть. Жито заполовіло — жнива надходять.
Капличка, -ки, ж. Ум. отъ капли́ця.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Рудч. Ск. І. 70. Повиходили на улицю як голубів парка. Чуб. V. 290. Повиходили тоді відьми з хати. Драг. 354.
Помчатися, -мчуся, -чишся, гл. Помчаться. Данило на коня і помчався не оглядаючись. МВ. І. 156.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Удихати, -ха́ю, -єш, сов. в. удихну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Вдыхать, вдохнуть. Приміла б, — душу туди вдихнула, щоб йому до вподоби було. Г. Барв. 108.
Цапіна, -ни, ж. = сапіна. Шух. І. 176.
Чортя, -тяти, с. = чортеня. ЗОЮР. І. 75. Вибігло чортя і озирається. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МОРУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.