Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Ґеґа́дзи, -дз и ґеґа́цки, -цьок,, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Дозира́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. дозріти (дізріти), -рю́, -ри́ш, гл. 1) = Доглядати, доглянути. Вх. Лем. 410. Не будеш діток моїх дозирати. Мет. 351. Треба пильно тих лукавих ходів дозирати. К. Досв. 201. 2) Видѣть, увидѣть. Вх. Уг. 236.
Духопе́л, -лу, м. Употр. въ выраженіи: духопе́лу дава́ти, да́ти. Бить, поколотить. Такого духопелу дам. Ном. № 3639. Як почала давати йому духопелу, то він уже й не встав: поперебивала руки й ноги. Грин. II. 126. У Мирнаго Ум. духопелик въ знач. ударъ рукой. Мир. ХРВ. 34.
За́вісь, -сі, ж. = завіс. Вх. Зн. 18.
Замо́щувати, -щую, -єш, сов. в. замости́ти, -щу́, -стиш, гл. 1) Замащивать, замостить, закладывать, заложить. Треба позламувать дубців з усякого дерева та й замостить, тоді вже ніщо не розірве греблі. Грин. І. 180. 2) Покрывать, покрыть. Хмарами пів неба замостило. Греб. 367.
Мочере́т, -ту, м. = мочар. Лубен. у.
Пропонеділкувати, -кую, -єш, гл. Пропостить въ понедѣльникъ. Пропонеділкувала я вже сім понеділків. Харьк.
Сікатися, -каюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] сікнутися, -кнуся, -нешся, гл. Бросаться, рваться на кого, соваться куда, привязываться, приставать. Не сікайся ніхто в війну, ніхто ніяк не помагайте. Котл. Ен. VI, 14. Сікався, сікався, щоб просунутись. Кв. І. 247. Вона як буде сікаться до тебе, то ти возьми груші розсип. Рудч. Ск. II. 29.
Трикуток, -тка, трикуточок, -чка, м. Ум. отъ трикут.
Нас спонсорують: