Вартувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер.
2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме.
Жегна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прощаться.
Купер, -пра, м. 1) Хвостецъ и вообще сѣдалищная часть туловища человѣка. . У купрах болить. 2) Хвостецъ (птицы). 3) Концы платка въ женской головной повязкѣ? Жінки зав'язують голову в хустку із купром — от, трохи так, як київські міщанки. Ум. куприн. Приніс нам зять курку, посадивши на бандурку, посадив он є мудре — куприком на полуднє.
Лайдачка, -ки, ж. Бездѣльница, мерзавка.
Оначити, -чу, -чиш, гл. Иначе дѣлать, измѣнять. оначит. Ни то, ни се дѣлаетъ. оначи з ним. Поговори съ нимъ.
Помолодки м. Бѣлыя облачка на небѣ.
Привабити Cм. приваблювати.
Принавіть нар. Даже. Cм. навіть.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.