Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Ганетьба, -би, ж. Сильное порицаніе, поношеніе, стыдъ. Її тільки ганетьбою і можна придавити.
Глава, -ви, ж. 1) = голова. 2) Глава въ книжкѣ. 3) мн. глави. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя. Галиц. = главосік.
Ґоспода́рський, -а, -е = Господарський. Жид з гиндлю жиє. Він до ґосподарської роботи це вдалий. ЕЗ. V. 200.
Клейгов! меж. Восклицаніе гуцульскихъ древосѣковъ: берегись! Шух. І. 179. Cм. кінатов.
Мальо́ваний, -а, -е. 1) Расписанный, раскрашенный. В нього хата з сосни, з ялини, вся мальована. Чуб. III. 416. Купи ж мені, мати, мальовані п'яльця. Мет. 2) Цвѣтной, изукрашенный. Прилетіла пташка — мальовані крильця. Мет. 103. Ой із города із Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана — златосиніми киндяками побивана; а другим цвітом процвітана — гарматами арештована; третім цвітом процвітана — турецькою білою габою покровена. Лукаш. 15. 3) Красивый (о человѣкѣ); выхоленный, красивый. Іде було собі як мальована: очі у землю спущені, і не дивиться. МВ. Та й поберемося, моя крале мальована. Шевч. 621. Не пускайте до нас ваших мальованих паничів, що вміють дівочим розумом і серцем, як пахущою квіточкою, що-дня міняючи, забавлятися. К. (О. 1861. І. 313). Мальованим конем не далеко в'їдеш. Ном. № 5248.
Помрака, -ки, ж. Пасмурная погода, туманъ. Вх. Зн. 52.
Порозливати, -ва́ю, -єш, гл. Разлить (во множествѣ). (Вода) скрізь по долівці порозливана. О. 1862. III. 32. К великодню водами порозлива. Мил. 208.
Поротися, -рюся, -решся, гл. Пороться, распарываться.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Нас спонсорують: