Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3

ґерґелі
ґерґера
ґерґетати
ґерґетня
ґерґецки
ґерґечник
ґерґотання
ґерґотати
ґердан
ґереґа
ґерлак
ґерлянка
ґерувати
ґецатися
ґзимс
ґзитися
ґзівка
ґзунс
ґивт
ґивтати
ґивтнути
ґиґнути
ґила
ґилун
ґилькотіти
ґирґачка
ґирд
ґирланка
ґирлиґа
ґирувати
ґіб
ґівґач
ґіпс
ґірґи
ґірґожник
ґіцкатися
ґлеґ
ґлеґати
ґледжити
ґлей
ґлейт
ґловень
ґлузи
ґлузувати
ґльоґ
ґльоґати
ґлюч
ґля
ґляґ
ґляґанець
ґляґаний
ґляґати
ґляґушки
ґлямати
ґнип
ґніт
ґноття
ґовда
ґоґа
ґоґози
ґоґозник
ґодло
ґой
ґолдувати
ґолка
ґондзоль
ґондзоляк
ґондзоляка
ґондзолячка
ґонот
ґонт
ґонталь
ґонтарь
ґонтина
ґонтовий
ґонтя
ґонтяниця
ґорґоля
ґорґолястий
ґорсет
ґоспода
ґосподарити
ґосподарів
ґосподарка
ґосподарський
ґосподарь
ґосподинин
ґосподиня
ґотка
ґотур 1
ґотур 2
ґохнути
ґрайцарь
ґрамузляти
ґранат
ґранатовий
ґраса
ґрасувати
ґрата
ґратчастий
ґратя
ґрацювати
ґреґорний
ґрейцар
ґреци
ґрече
ґречний
ґречність
ґречно
ґринджоли
ґринджолята
ґрис
ґрівджати
ґрона
ґрос
ґрузло
ґрулина
ґрулисько
ґрульовина
ґруля
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Коло́дник, -ка, м. Арестантъ. Посадив Іосифа в темницю, де сиділи царські колодники. Опат. 62.
Мусульма́нин, -на, м. Мусульманинъ. К. Кр. 14. Правовірні наші мусульмане. К. МБ. X. 18.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили. Макс.
Окуп, -па, м. Выкупъ, выкупныя деньги. Полонян без окупу й тиранства у рідний край до роду відпускати. К. Бай. 83.
Розчолопати, -паю, -єш, гл. = розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється. Волч. у.
Роспукуватися, -куюся, -єшся, гл. = роспукатися. ЗОЮР. II. 77. Г. Барв. 222. А дівчина, справді, як та квіточка роспукується. МВ. І. 98.
Теля, -ляти, с. Теленокъ. Із благовісного теляти добра не ждати. Ном. № 420. Ум. телятко, телятонько, теляточко.
Тріпнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Тряхнуться, встряхнуться. Нехай наші коні на чистому полі тріпнуться і враз заіржать. Рудан. І. 27.
Чепія, -пії́, ж. = чепіга 1. Чуб. V. 698.
Нас спонсорують: