Биця, -ці, ж. Дѣтск. корова, теленокъ и вообще рогатый скотъ. зійшли биці на киці. Хозяйство пришло въ упадокъ. Ум. бицька, бицінька, бицюня. Cм. биня.
Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Догна́ти Cм. Доганяти.
Жу́рно нар. Печально, грустно. Чудно мені те, що пита він ні журно, ні весело, наче за хліб-сіль подяку складає. Журилася удівонька, журилася журно.
Зака́хкати, -каю, -єш, гл. Объ уткѣ: закричать. Знялись з води утята, закахкають і ну степом круглять.
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля.
1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька — не дулька: як уразить, шо заболить.
3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней.
4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія.
5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки.
6) Раст. Prunus insititia.
Підпарубочий, -чого, ж. Молодой парень, подросток. Двоє хлопців підпарубочих. Зараз скочили підпарубочі, що напоготові стояли. Вмер тогді, як я ще підпарубочим був.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Шварок, -рку, м. У сапожниковъ: кусокъ камня употребляемый для приглаживанія каблука.
