Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґилун

Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИЛУН"
Богинин, -на, -не. Принадлежащій богинѣ. К. МБ. II. 137.
Забезпе́ка, -ки, ж. Обезпечиваніе, обезопашиваніе.
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко. Угор.
Обтовкти, -вчу, -чеш, гл. Обтолочь.
Поберегти, -ся. Cм. поберігати, -ся.
Правачка, -ки, ж. Въ крестьянской хатѣ: жилая комната по правую сторону сѣней. Шух. І. 95.
П'янюга, -ги, об. ув. отъ п'яниця. Харьк. Ув. п'яню́жище.
Свавільно нар. Своевольно.
Труп'я, -п'я, с. соб. Трупы. Там повно трупів, такого труп'я. Драг. 308.
Уланський, -а, -е. Уланскій. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.