Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґилун

Ґилу́н, -на́, м. Самецъ съ однимъ ядромъ. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Cм. Кишкун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИЛУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИЛУН"
Австра́льський, -а, -е. Австралійскій. Желех.
Готе́ць, -тця́, м. = Отець. Грин. ІІІ. 220.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Позакандзюблюватися, -люємося, -єтеся, гл. Загнуться крючкомъ (о многихъ).
Поспит, -ту, м. 1) Спросъ. Без поспиту, що хочеш, те і рвеш. КС. 1882. XI. 399. 2) Проба, опытъ. Нащо нам той Дін? Буде з тебе поспиту, що набрався по світах, пора своїм кошем осістись. Г. Барв. 181.
Прадід, -да, м. Прадѣдъ. Рудч. Ск. І. 62. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 213.
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну. К. Дз. 110.
Скарбівничий, -чого, м. Казначей, кассиръ.
Укурювати, -рюю, -єш, сов. в. укури́ти, -рю, -риш, гл. Запыливать, запылить.
Фіїн, -на, м. = хрещеник. Шух. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐИЛУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.