Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґондзолячка

Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНДЗОЛЯЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНДЗОЛЯЧКА"
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Достемені́сінько нар. Точнехонько такъ.
Зду́ти Cм. здувати.
Канархати, -хаю, -єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.
Кість, ко́сти, ж. 1) Кость. Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. Дума. 2) Игральная кость. Програв чумак вози й воли в кости. Н. п. Ум. кістка, кісточка.
Лі́карів, -рева, -ве Принадлежащій лѣкарю.
Ми́зка, -ки, ж. Мездра на кожѣ. Сумск. у.
Пообсміювати, -юю, -єш, гл. Осмѣять (во множествѣ).
Посовітуватися, -туюся, -єшся, гл. = порадитися. Шевч. 298.
Тропити, -плю́, -пиш, гл. Утаптывать, проводить, дорогу. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОНДЗОЛЯЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.