Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґерґечник

Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕРҐЕЧНИК"
Ґрявча́ти и ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Вх. Уг. 235. Качка грявчит. Вх. Уг. 235.
Збро́йниця, -ці, ж. Арсеналъ, оружейная палата. Желех.
Зорявий, -а, -е. = зоряний. Зорява стяга рожева зорялася. МВ. (О. 1862. І. 90). Зоряве небо миготить. К. (О. 1861. IV. 151).
Кльочити, -чу, -чиш, гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Питатися, -та́юся, -єшся, гл. = питати. Питався чорт баби: що о Бозі люде говорять? Ном. № 198.
Подоставати, -таю, -єш, гл. Достать (многое). Ото подоставали усього, начали обід варить. Рудч. Ск. І. 24.
Поперестоюватися, -юємося, -єтеся, гл. Перестояться (во множествѣ). Недобра страва, як поперестоюється у печі. Богодух. у.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Чке-чке-чкоу! меж. Зовъ свиней. Радомысл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕРҐЕЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.