Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґлузувати

Ґлузува́ти = глузувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛУЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛУЗУВАТИ"
Вапняк, -ка, м. Известнякъ. Уман. І. 294.
Довіршо́вувати, -вую, -єш, сов. в. довіршува́ти, -шу́ю, -єш, гл. Дописывать, дописать стихи, дописать стихами.
Перезімувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Перезимовать, провести зиму. 2) Продержать, прокормить зиму. Навчи ж мене літати за те, що я тебе перезімувала. Рудч. Ск. І. 31.
Пихкати, -каю, -єш, гл. 1) Пыхтѣть. От ми пихкали, пихкали над тим чаєм, та й повиливали його під ліжко. Грин. І. 89. 2) Потягивать (трубку). Лежить у садку під грушею, люльку пихкає. МВ. І. 38.
Порозривати, -ва́ю, -єш, гл. Разорвать (во множествѣ). Нове вино порозриває бурдюки. Єв. Мр. II. 22 Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Увиляти Cм. увилювати.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Шалон, -на, м. Эшелонъ. Пятигор. окр.
Шапошник, -ка, м. 1) = шапкарь. Вас. 156. 2) Родъ дѣтской игры. Чуб. IV. 41.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЛУЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.