Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґльоґ

Ґльоґ, -ґа, м. = Ґлеґ. Ном. № 12571.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЬОҐ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЛЬОҐ"
Безмір'я, -р'я, с. Неизмѣримость, безпредѣльность, безграничность. Щог. В. 109. У блакитному безмір'ї сонце плине і палає. Щог. В. 40.
Бодлак, -ка, м. = будяк? Казав, що-м сі у бодлак уколов. Гн. II. 4. Ой то в гору, то в долину, то в бодлаки, то в кропиву. Гол. II. 182.
Веретенниця, -ці, ж. = веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Галайстра, -стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Передешевити, -влю́, -виш, гл. Продешевить.
Покосарщина, -ни, ж. Пирушка женъ косарей по уходѣ ихъ мужей на работу. Рк. Кулиша.
Султанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ султан. 2) Раст. а) Турка angustifolia L. ЗЮЗО. І. 140. б) мн. Typha latifolia L. ЗЮЗО. І. 140.
Теє мѣст. = те.
Штанько, -ка, м. Носящій штаны. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЛЬОҐ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.