Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать. Стор.
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Дворяни́н, -на, м. 1) Дворовый человѣкъ. Дізналися дворяне та панськії козаки. Гол. І. 122. Ой мати криминина, чорні очі в дворянина. Мет. 114. 2) Дворянинъ. На безлюдді й Хома дворянин. Ном.
Дзю́бик, -ка, м. Ум. отъ I. Дзюб.
Долуча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. долучи́ти, -чу, -чиш, гл. Прибавлять, прибавить.
Карапуз, -за, м. Карапузикъ. Діток сплодив двойко: карапузика хлопчика та скверуху дівчинку. К. ЧР.
Покрова, -ви, ж. 1) Праздникъ: Покровъ Пресвятыя Богородицы. ХС. І. 79. Сподівайся, дівчинонько, мене ік Покрові. Чуб. V. 1028. 2) Покровительница. Ум. покрівонька, покровонька. Моя матінко, моя й покрівонько! Мил. 194.
Привабити Cм. приваблювати.
Таляпущий, -а, -е. Любящій возиться съ жидкостью, разливать ее. Шейк.
Тернянько, те́рнячко, -ка, с. Ум. отъ терня.
Нас спонсорують: