Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Бочанець, -нця, бочанин, -на, м. (мн. бочане). Житель противоположнаго берега рѣки.
Відкуп, -пу, м. 1) Откупъ. Не раз із селами й церкви ім на одкуп оддавали. К. ЧР. 10. 2) Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Дійсне нар. Дѣйствительно, именно.
Задня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Черк. у.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. Чуб. V. 123. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. Ном. № 6982. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Огірчище, -ща, с. ув. отъ огірок. Лебед. у.
Подобувати, -ва́ю, -єш, гл. Добыть (во множествѣ). Подобували городи.
Сіпонути, -ну, -неш, гл. Съ силой дернуть.
Скавчати, -чу́, -чи́ш, гл. = скавучати.
Нас спонсорують: