Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
За́здріти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Увидѣть, завидѣть; замѣтить. Заздріла роззяву на порозі. О. 1861. III. 96. Заздріла що у дворі багато людей. Конст. у. 2) Заглянуть. Вони судять, як нас видять, не заздрівши в груди. Федьк. II. 80.
Каки Дѣтск. Говорять дѣти, когда хотять испражняться.
Кроватонька, -ки и кро́ваточка, -ки, ж. Ум. отъ кровать.
Лесту́н, -на, м. Льстецъ. Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині. Мкр. Г. 61.
Мі́рницький, -а, -е. Землемѣрскій.
Міща́, -щати, с. Мѣшочекъ.
Мус, -су, м. Принужденіе. Мус — великий пан. Посл. Через мус. По принужденію. Желех.
Пукатий, -а, -е. 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.
Радити, -джу, -диш, гл. 1) Совѣтовать, помогать. Добре той радить, хто людей не звадить. Ном. Радять мене люде. Мет. 26. Було ражу її: зробімо так. МВ. І. 9. 2) Рядить, судить, совѣтоваться. Як не радь, не буде так, як ти хочеш, а так буде, як Бог дасть. Ном. раду радити. Cм. рада 2. Малим діткам — ручечки бити, а старим дідам — раду радити, а старим бабам — поседіннячко, а господарам — поле орати. Чуб. III. 3) Распоряжаться. Не моя то воля: родинонька мною радить, нещаслива доля. Чуб. V. 141.
Нас спонсорують: