Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Змізкувати, -ку́ю, -єш, гл. Выдумать, измыслить.
Зріти, зрію, -єш, гл. 1) Зрѣть, созрѣвать. Пшениця зріє на ниві. Стор. І. 128. І вітер не віє, сонце не гріє, калина не зріє. Мет. 134. 2) Выростать, дѣлаться взрослымъ. Ти на літі і Ярина зріє. Шевч. 245.
Імення, -ня, с. Имя. Дали вони їм імення: сину Іван, а дочці — Ганна. Рудч. Ск. І. 131.
Кирпонька, -ки, ж. Ум. отъ ки́рпа.
Попідкупляти, -ля́ю, -єш, гл. Подкупить (многихъ).
Принос, -су, м. Приношеніе, пожертвованіе, жертва. Ном. № 960. К. Псал. 45. До небес драбину приставляють із молитов та приносів нечистих. К. ХП. 90.
Столинє, -ня, с. Ножки стола, часть стола подъ столечницей. МУЕ. ІІІ. 55.
Чертежник, -ка, м. = чертіж. Вх. Зн. 80, 88.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче! Чуб. V. 1167.
Нас спонсорують: