Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вп.... Cм. уп...
Гуля́точки, неспрягаемый ум. глаголъ отъ гуля́ти. А тепер єсь у пригоді, гулятоньки годі. Гол. І. 325.
Змійка, -ки, ж. 1) Ум. отъ вмій. Змѣйка. 2) Названіе козырной шестерки при игрѣ въ хвальку. КС. 1887. VI. 465.
Наколи́ нар. Когда, если. Вх. Зн. 39.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Омеґа, -ґи, ж. Раст. a) Rhododendron myrtifolium. Шух. І. 18, 19. б) Rhododendron ferrugineum L. Вх. Зн. 43. в) Rhodiola rosca. Лв. 101.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. Макс. (1849). 19. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає. Чуб. V. 849.
Перевідуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. перовідатися, -даюся, -єшся, гл. = перевідувати, перевідати.
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Чухи меж., выражающее почесываніе, чесаніе зудящаго мѣста. Ив. 20.
Нас спонсорують: