Борсання, -ня, с. Метаніе въ разныя стороны.
За́друге нар. Вторично. Задруге посіяв буряки, бо то кузка, то мороз побив.
Заме́та, -ти, ж. 1) = замет і. 2) = завірюха.
Напроти́ти, -рочу́, -ти́ш, гл. Напречь. Cм. напрутити 1. Дикий кабан зімою риє землю — рило в його м'ягке, а він його так напротить, що риє краще, як лопаткою.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара.
Проквиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. проквили́ти, -лю́, -ли́ш, гл.
1) Плакать, стонать, простонать.
2) Кричать, прокричать (преимущественно жалобно. О нѣкоторыхъ звѣряхъ и птицахъ). Вовки-сіроманці квилять-проквиляютъ. Там сидить ясен сокіл-білозерець, жалобненько квилить-проквиляє.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ.
Сердечний, сердешний, -а, -е. 1) Сердечный, искренній. Одцуралась нас близькая й далекая, вся названая, сердешная родина. 2) Бѣдняга, достойный сожалѣнія, злосчастный, злополучный. Несповита заплакана сердешна дитина. Ти, козаче сердешний, який же ти безпечний. Поодрубував руки й ноги, — все за той сердешний хліб. 3) сердешне дерево = сердешник. 4) — шна трава. Раст. Orobus vermis L. Ум. сердешненький.
Скройка, -ки, ж. Выкройка, шаблонъ (для шитья).
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку.