Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Кущ, -ща, м. 1) Кусть. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. МВ. І. 18. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Макс. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. О. 1862. IX. 61. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. Мет. 70. І кущики вишукує травиці. К. Іов. 88. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко. Рудч. Ск. II. 32.
Поважливий, -а, -е. = поважний 2. Пісні поважливі. КС. 1882. VIII. 264.
Поздіймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и зня́ти, но о многихъ или многомъ.
Пшенишник, -ка, м. Бѣлый, пшеничный хлѣбъ. Пшенишники доведуть, що і хліба не дадуть.
Тупоносий, -а, -е. Имѣющій не острый носъ. Шейк. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду. Ном. № 330.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити. Гліб.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Нас спонсорують: