Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Витребити Cм. витребляти.
Відцвісти, -ся. Cм. відцвітати, -ся.
Клячити, -чу, -чиш, гл. 1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (Cм. кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш... покаже признаку. О. 1862. II. Кух. 65.
Неволенька, нево́лечка, -ки, ж. Ум. отъ неволя.
Палітра, -ри, ж. Палитра. Кв. І. 127.
Посвербіти, -блю́, -биш, гл. Позудѣть, почесаться (о тѣлѣ).
Рицарський, -а, -е. = лицарський.
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. К. ЧР. 39. К. Не 109. Красним цвітом іскрашають. Грин. III. 638.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Нас спонсорують: