Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викладання, -ня, с. 1) Выкладываніе. 2) Инкрустаціи изъ дерева, рога или кости. Шух. І. 306. Cм. викладати 2. 3) Раскладываніе. 4) Изложеніе.
Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Заторо́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Затараторить, заговорить скороговоркой. Люде заторочили: «Чого се, чого?» Г. Барв. 89. 2)світ. = зав'язати світ. Вх. Зн. 20.
Лобо́чок, -чка, м. Ум. отъ лоб.
Моло́тник, -ка, м. Молотильщикъ.
Обіходитися, -джуся, -дишся, сов. в. обійтися, -ду́ся, -дешся, гл. 1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. Н. Вол. у. Обійдеться Великдень без гречаної паски. Ном. № 5201. 2)з ким. Обходиться, обращаться съ кѣмъ. Свати дуже гарно з нами обіходилися.
Обміркуватися, -куюся, -єшся, гл. Разсудить, обсудить, размыслить. Обміркуйся гаразд. МВ. ІІ. 112.
Понацілювати, -люю, -єш, гл. Навести на цѣль, прицѣлить (во множествѣ).
Фациґати, -гаю, -єш, гл. = хвицати. Кінь фациґає. Вх. Зн. 74.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Нас спонсорують: