Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Демену́ти, -ну́, -не́ш, гл. Толкнуть.
Лабатий, -а, -е. Съ большими лапами. Желех.
Мно́гий, -а, -е. Многій. Даруй, Боже, многі літа цьому господару. Чуб. III. 69.
Осудок, -дку, м. = осуда. Де вже я тебе без вечері пущу! Щоб собі довічнього осудку досягти. О. 1862. VII. 37, 38. Діти знов напались на батька, щоб ішов до церкви, шоб не робив семг осудку. Грин. II. 153.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Полінивий, -а, -е. Лѣноватый. Н. Вол. у.
Поцокатися, -каюся, -єшся, гл. Ударять одно объ другое, почокаться.
Стріха, -хи, ж. 1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Ном. Да вже весна красна із стріх вода капле. Мет. 301. 2) Соломенная крыша. Kolb. І. 56. Ум. стрімка.
Усаджувати, -джую, -єш, сов. в. усадити, -джу, -диш, гл. 1) Всаживать, всадить, посадить. В темницю всадіте. АД. І. 38. Хоч у ступу всадіть та пирогами годуйте — все буде однака. Ном. № 2908. 2) Втыкать, воткнуть, всовывать, всунуть. Всадив ножа в груди.
Нас спонсорують: