Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ей меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. «Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!» Так панотець казав своїй дитині: «Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!» Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. І. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Заготува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Заготовить.
Молі́ння, -ня, с. Моленіе, молитва. Яке вже там і моління. Сим. 174.
Оббанити, -ню, -ниш, гл. Обмыть. Треба тебе (людину) оббанити. Мнж. 48. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
Овсяниця, -ці, ж. = вівсяниця. Ном. № 10185.
Охижіти, -жію, -єш, гл. Разъяриться, озлиться. Годинонько ж моя! Як вона охижіла, яке страшне зробимся в неї те личко гоже. МВ. (О. 1862. III. 43).
Пруні, пруньки́, мн. = тернослив. Шух. І. 109. Желех.
Таліянчин, тальянчин, -на, -не. Принадлежащій итальянкѣ.
Тирлуватися, -луюся, -єшся, гл. Останавливаться со стадомъ для отдыха. Сим. 20.
Шахвувати, -вую, -єш, гл. Расточать. Боярські гроші шафовать. Котл. Ен. IV. 52. Кармазин торгує, все золотом шафує. Гол. І. 246.
Нас спонсорують: