Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Безперестану, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Левиц. І. 286. Щось вило там безперестанно. Котл. Ен. III. 20. Обоє плакали безперестанно. Кв. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Левиц. Пов. 6. Горять свічі безперестанні. Н. п. Вода лилась безперестань. Ком. II. 75.
Височенький, -а, -е., Ум. отъ високий.
Грабо́чок, -чка, м. Ум. отъ граб.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій. Васильк. у.
Доїхати Cм. Доїжджати.
Докли́катися, -чуся, -чешся, гл. Дозваться. Кликала батенька, не докликалася. Чуб. V. 101.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Зашеретува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Врѣзаться во что и увязнуть. Оце їхав та й зашеретувавсь у грязюку. Слов. Д. Эварн.
Лома́ччя, -чя, с. соб. отъ ломака 1.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Нас спонсорують: