Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Аґу́! Аґу́сі! меж. Ласкательное обращеніе къ маленькимъ, преимущественно груднымъ дѣтямъ. Аґу, Івасю, аґу, не плач!
Бугаєць, -йця, м. Ум. отъ бугай.
Валашок, -шка, м. 1) Ум. отъ валах. 2) Стволъ дерева, чистый отъ вѣтвей. Гарна лози була колись: такі славні та високі валашки та праві. — Що ж то воно значить: валашки? — Оці (указывая стволъ вишни) без гілля, самі оці. Залюбовск.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати. Желех.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зубочистий, -а, -е. = зго́ристий.
Кугут, -та, м. 1) = півень. Наш кугут чорнокрилий. Грин. III. 138. 2) Названіе вола съ прямыми, расходящимися въ стороны, рогами. КС. 1898. VII. 44.
Насмоктатися Cм. насмоктуватися.
Паук, -ка, м. и пр. = павук и пр.
Слідок, -дка, м. Ум. отъ слід.
Нас спонсорують: