Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біскуп, -па, м. и пр. = бискуп и пр.
Борух, -ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) борухи справляти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. І. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.
Деркачиня́, -ня́ти, с. = Деркача.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Осюдою нар. Вотъ этою дорогою. Ходім, брате, осюдою. Рудч. Ск. І. 208.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Пленида, -ди, ж. = планида. Г. Барв. 319.
Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.
Прогнівляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прогнівити, -влю́, -ви́ш, гл. Гнѣвать, прогнѣвать, разсердить. Не так то отцевої і матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849. Милосердного гріхами прогнівляли. К. МБ. X. 3. Ой десь же ми, да милі братця, да Бога прогнівили, що у неділеньку до схід сонця горілочку пили. Чуб. V. 1024.
Сідлати, -ла́ю, -єш, гл. Сѣдлать. Сідлай, хлопче, коня вороного. Мет. 75.
Нас спонсорують: