Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Грязя́, -зі́, ж. = Грязь. Лохв. у.
За́в'Язочка, -ки, ж. Ум. отъ за́в'язка.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Кужівка, -ки, ж. Родъ пряслицы, шестика, вставляемаго въ донышко (сіде́ць), на который привязывается кужіль. Части кужівки: нижняя половина держівно: верхняя, на которую надѣвается кужіль, — кужівни́к: посрединѣ, гдѣ сходятся держівно и кужівни́к — деревянный кружекъ, ободокъ — ко́чало. Шух. I. 148.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Харьк. г. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було. Харьк.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі. О. 1862. IX. 62.
Пробіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Пробѣсноваться.
Торохкотійка, -ки, ж. = торохтійка.
Труханя, -ні, ж. = труха 2. Вх. Пч. II. 6.
Нас спонсорують: