Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Згукну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Крикнуть. Що ж, як він згукне нам отте своє «годі!» та й нагадувать не звелить? МВ. ІІ. 110. 2) Позвать. Згукнув його, — він обізвався і прийшов до мене. Екатер. у. ( Залюбовск.).
З'ясирити, -рю, -риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
Качатко, -ка, с. Ум. отъ кача.
Похарчити, -чу́, -чи́ш, гл. = похарчувати.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Пробантний, -а, -е. Опытный. Вх. Лем. 457.
Риньовка, -ки, ж. Горный ключъ. Житом.
Сколоти Cм. сколювати.
Судник, -ка, м. 1) Посудникъ, полка, шкафъ для посуды, буфетъ. Сим. 130. Прийди, прийди, паскуднику, лежить сухарь на суднику. Чуб. V. 1144. 2) Полка для образовъ. Кіев. г. Чуб. VII. 384. Ум. судничок.
Усілякий, -а, -е. = вселякий. Ном. № 347.
Нас спонсорують: