Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Батожисько, -ка, с. = батожильно. Вх. Лем. 390.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Клень, -ня, м. Рыба Squalus ephalus. Шух. І. 24.
Насипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. насипати, -плю, -плеш, гл. 1) Насыпать, насыпать. Пам'ятатиме до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3646. Казав собі насипати високу могилу. Н. п. 2) Наливать, налить. Насипай швидче борщу, — їсти хочеться, аж шкура болить! Харьк. г. Насип мені ще чарочку! Харьк. Насипмо оливи. Рудч. Ск. II. 150.
Підтакувати, -кую, -єш, гл. = підтакати.
Ревище, -ща, с. 1) Сильный ревъ. Як ускочив вовк у череду, а вона як спинить ревище. Лебед. у. 2) Мѣсто, гдѣ ревуть коровы, волы, чуя кровь скотины. Буяють мов на ревищі бики. К. Пс. 89. Заревів Марко, як віл на ревищі. Стор. МПр. 19.
Спотичка, -ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. Н. Вол. у.
Татусів, -сева, -ве = татусеньків.
Турбанина, -ни, ж. Безпокойство, хлопоты. Турбанини багато було.
Нас спонсорують: