Відхарамаркати, -каю, -єш, гл. Быстро и невнятно прочесть. Піп щось відхарамаркав, та ніхто не розібрав.
Волочінник, -ка, м. Понедѣльникъ Пасхи, когда ходятъ христосоваться и поздравлять съ праздникомъ.
Гебель, -бля, м. = гембель. Після гебля сокирою.
Домліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. домлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Довариваться, довариться. Мясо домліває.
Драпі́жник, -ка, м. 1) Cм. дряпіжник. 2) У гуцуловъ: ночной церковный сторожъ.
Забурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать, заурчать. Уже старий забурчав — сердиться. 2) Зашумѣть, зажурчать. По хвилі весельця гули. Пливуть — аж вітри забурчали. В рівчаки струмочок забурчав. . .
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді.
Руйнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Разрушаться, уничтожаться, разоряться.
Струсій, -я, -є. = струсевий. Струсе перо. 6.
Хвилястий, -а, -е. 1) Волнистый; волнующійся. Чи ти се дав таку коневі силу і роспустив йому хвилясту гриву? Хто ворітьми запер хвилясте море, як ринуло із черева земного.
2) О матеріи: муаровый. Стьонжка хвиляста. Купила два аршини стрічки червоної хвилястої, дуже гарна — так хвиля по їй і ходе.
3) О смушкѣ: «волнистый съ крѣпкими низкими волнообразными завитками».
