Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґзимс

Ґзимс, -су, м. Карнизъ. Подольск. г. Волын. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗИМС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЗИМС"
Вимогти Cм. вимагати.
Гойк, -ку, м. Крикъ, шумъ. Угор.
Лежа́ння, -ня, с. Лежаніе. За спанням та лежанням і сорочки не будеш мати. Ном. № 10301.
Марнотра́вний, -а, -е. Расточительный.
Нажива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. нажи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Наживать, нажить, пріобрѣтать, пріобрѣсть. Добро наживать. Рудч. Ск. І. 20. Вже не нажити йому другої такої дружини. МВ. (О. 1862. І. 92). Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш. Ном. № 9549.
Новосілля, -ля, с. Новоселье. Кв. І. 113.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Похамаркати, -каю, -єш, гл. Побормотать.
Утлий, -а, -е. 1) = вутлий. Утлий на мороз. Мнж. 193. 2) утлий. Плохой. Шух. І. 207.
Чорноклина, -ни, ж. = чорноклен, Acer tataricum L. ЗЮЗО. І. 109.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЗИМС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.