Бутурма, -ми, ж.
1) = здирок. Cм. бурда.
2) Обрѣзки мездры, склеенные и спрессованные въ листы, — употребляются для каблуковъ въ простыхъ сапогахъ.
Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ.
Воркотливий, -а, -е. Ворчливый. Третій клопіт — милий воркотливий.
Заставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заста́вити, -влю, -виш, гл. 1) Закладывать, заложить. Оце кожух заставила та купила борошна. 2) Заставлять, заставить, загораживать, загородить. 3) Уставлять, уставить. І стравами столи твої заставить. 4) Заставлять, заставить, принуждать, принудить. Заставила мене мати тонку пряжу прясти. 5) Опускать, опустить шлюзный ставень. У лотоках заставочки мельник заставляє. б) — діло ким. Поручать, поручить кому дѣло, ставить кого на работу какую нибудь. Въ похорон. причитаніи мать обращается къ умершей дочери: Ким я буду те ділечко заставляти, як тобою заставляла?
Комель, мля́, м. Толстый конецъ отрубленнаго древеснаго ствола. Як узяв колоду за комель, підвів проти себе, як свічку, та як ударе комлем у землю, — так вона на сажень у землю ввійшла.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Пулюкати, -каю, -єш, гл. Объ индюшкахъ: кричать: пуль, пуль.
Розледачіти, -чію, -єш, гл. Разлѣниться, испортиться (о человѣкѣ).
Стрібло, -ла, с. = срібло.
