Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґонтина

Ґонти́на, -ни, ж. Одна штука кровельнаго теса. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОНТИНА"
Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Біль II, -лю, м. Бѣлая краска, бѣлило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована. Н. п. (Бердич. д.).
Неписьменність, -ности. неграмотность
Облапування, -ня, с. Ощупываніе.
Обрив, -ва, м. Обрывъ. Із хмари тихо виступають: обрив високий, гай, байрак. Шевч.
Прожерливий, -а, -е. Прожорливый.
Розілляти, -ля́ю, -єш, гл. = розлити.
Смудитися, -джуся, -дишся, гл. Жариться, печься. Там (у пеклі, в печі) душі ся смудили і чорти їх мішали желізними кочергами. Гн. II. 252.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у. Шейк.
Чеберчати, -чу́, -чи́ш, гл. Звенѣть, бренчать. Вх. Лем. 482. Коса чеберчит.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОНТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.