Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґоґозник

Ґоґо́зник, -ка, м. Раст. Vaccinium vitis idaea. Лв. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐОҐОЗНИК"
Жебрі́й, -рію, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. І. 10. Cм. жабрій.
Заутері́ти, -ріє, гл. безл. Разсвѣсть. Так вже заутеріло, як ми увійшли у хату. Любечъ.
Змійок, -йка, м. Ум. отъ змій.
Змусувати, -су́ю, -єш, гл. Придумать. Сивиллу лайте безтолкову, її се мізок змусував. Котл. Ен. IV. 6.
Невстидливий, -а, -е. Не стыдливый. А ти, Єво невстидлива! Гол. IV. 522.
Орчиковий, -а, -е. Пристяжной.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. О. 1862. IV. 75. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Котл. Ен. І. 22. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий. О. 1862. VIII, 18; IX, 69.
Перезначити, -чу́, -чи́ш, гл. Перемѣнить мѣтку.
Попіддирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и піддерти, но во множествѣ.
Чоботець, -тця, м. Ум. отъ чобіт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐОҐОЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.