Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґіпс

Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІПС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІПС"
Безупинно нар. Безостановочно, безпрерывно.
Волоком нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Конст. у.
Двої́стий, -а, -е. Двойной.
Ковбаска, -ки, ж. Ум. отъ ковбаса.
Нахвальшувати, -шую, -єш, гл. Сфальшивить.
Обов'язковий, -а, -е. Обязательный. Желех.
Позлотка, -ки, ж. = позлітка 1. Позлотку із чистого коміра воздирає. АД. І. 250.
Пригуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Пріобрѣсть, гуляя. 2)дитину. Прижить ребенка.
Продирати, -ра́ю, -єш, сов. в. проде́рти, -деру́, -реш, гл. Продирать, продрать. Лізе на хату, продер стріху та й лапає в те місце, де сало висіло. Рудч. Ск. І. 193. Не продереш, очі, то продереш калитку. Ном. № 9970.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐІПС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.