Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґіпс

Ґіпс, -су, м. Гипсъ. Шкіру натираєсі ґіпсом дрібненько меленим. МУЕ. І. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 349.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІПС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐІПС"
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл. Волч. у.
Бурак, -ка, м. и пр. Cм. буряк и пр.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся. Чуб. V. 233.
Муско́та, -ти, ж. Слякоть. Угор.
Плесно, -на, с. Плесна, плюсна, metatarsus. Конст. у. Вх. Зн. 50. Желех. пле́сна. Плесневыя кости. Н. Вол. у.
Полюбовниця, -ці, ж. Любовница. Ой поїду я селом-улицею, здибаюсь з полюбовницею. Чуб. V. 91.
Римарчя, -чяти, с. Дитя шорника.
Скусити Cм. скушати, скушувати.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Убожати, -жаю, -єш, гл. Бѣднѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐІПС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.