Замири́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заключить миръ, примириться. Ей чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький учинив, що з ляхами, мостивими панами, у Білій Церкві замирив. Дума. 2) — кого́. Помирить. Замирив він іх.
Знововірений, -а, -е. Обращенный въ новую вѣру. Встрѣчено только у Кулиша.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр.
Ліхта́рня, -ні, ж. 1) Фонарь. 2) Въ церковномъ зданіи: цилиндрическая башенка, на которой покоится глава церкви.
Лу́жити, -жу, -жиш, гл. Мыть въ щелокѣ, бучить. Лужити тра нитки.
Москва́, -ви, ж. 1) Москва (городъ). 2) = москаль. Москаль, що якесь старе залізо продавав... і не чує, що жвавий міщанин у чемерці штовха його: «Москва, москва, чи продаєш залізо?»
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Поле, -ля, с.
1) Поле. В чистому полі да і пшениченьку поле. Святий Юрій по полю ходить, хліб жито родить. В чистім полі край дороги висока могила.
2) Фонъ (въ узорной ткани и пр.).
3) Полъ. А ворожка і каже: «Оже, бабо, на твої гроші ще одна твоя дитина женеться!» — А киньте ж, — кажу, з якого поля: з жіночого, чи з мужичого? — «З мужичого», — каже. Ум. поленько. полечко. польце. Зорати польце. Засіяв чоловік просом польце.
Протеребок, -бка, м. = протереб.
Шкитильгати, -га́ю, -єш, гл. = шкатильгати.
