Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґирувати

Ґирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Править возомъ, лошадьми. Мнж. 181. 2) Направлять возъ, катя его задомъ впередъ, держась за оглобли. 3) Направляться. Ґируємо аж у саму столицю. Шевч. (О. 1861. X. 3). 4) Срывать, стаскивать. Хуртовина назад бідаху пре, за поли смикає, відлогу з пліч ґирує. Греб. 376. 5) Запрашивать (о цѣнѣ). Що це він ґерує? Дорого ґерує за вола. Мнж. 181. Cм. Керувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐИРУВАТИ"
Волочище, -ща, с. Тасканіе за волосы. Як би піймав на кавунах, то б зробив йому добре волочище. Волч. у. (Лобод.).
Карахвет, -та, м. Карась. Бач, які гарні карахвети ловляться. Екатерин. г.
Мовля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Говорить, молвить. Чи се ж тобі гнівитися на Бога, і до його такі слова мовляти? К. Іов. Дидоні низько в ноги впали, а вставиш, їй мовляли так. Котл. Ен. І. 16.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Недоступ, -пу, м. Конь или волъ, котораго заднія ноги не покрываютъ слѣда переднихъ. Александровск. у. Мнж. 186.
Онада, -ди, ж. Приманка. Угор.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа. Угор.
Позрушувати, -шую, -єш, гл. То-же, что и зрушити, но о многомъ.
Чиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Платить чиншъ. О. 1862. VII. 88.
Шкребло, -бла, с. Скребница. Кіев. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐИРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.