Бездітність, -ности, ж. Бездѣтность.
Відчіпне, -ного, с. Отступное. Візьміть одчіпного. Я б йому відчіпного дав, аби тільки покинув нас.
Дму́хати, -хаю, -єш, одн. в. дмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Дуть, подуть. Не дмухай проти вітру. Хто спарився на окропі, той і на холодну воду дмухне. Попіл в вічі дмухати. Не дам у ка́шу собі́ дму́хати. Нe позволю вмѣшиваться въ мое дѣло. 2) Только въ несов. в. Пыхтѣть. Росердився та так дмуха, що й не приступай. Въ слѣдующихъ значеніяхъ употребляется только однокр. в.: 3) Ударить, хватить. Як дмухнув мене по пиці, так у мене й голова замакітрилась. 4) Выпить, осушить. Дмухнув чарчину мов тую воду.. 5) Побѣжать, поѣхать, махнуть. Дмухнім лиш братці, ми до неї. Буйволи на сонці помліли; як угляділи воду, так до води й дмухнули. Дмухну́ти дра́ла. Быстро уйти, удрать.
Задесе́нець, -нця, м. Житель мѣстности, за Десной находящейся.
Лупа́й, -пая, м. Глазъ (въ загадкѣ). Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай.
Обаполок, -лка, м.
1) Горбыль, крайняя доска при распилкѣ бревна.
2) Окраина. Кий там чорт у Харькові городи! хиба по обапілках города.
Перекіс, -коса, м. = покіс.
Повстання, -ня, с. Возстаніе.
Поземний, -а, -е. Горизонтальный.
