Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґельґів

Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище. Шух. I. 175, 176.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЬҐІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЬҐІВ"
Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ. Балт. у.
Гегепнути, -пну, -неш, гл. То же, что гепнути, но еще сильнѣе.
Жахли́вий, -а, -е. Пугливый. Яка ж ти жахлива, Меласю, каже Михайло, всміхаючись. МВ. ІІІ. 142. Ум. жахливенький.
Инбирь, -рю, м. = имбер. Ум. инбирець.
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Оболонь, -ні, ж. Низменное луговое пространство. Мкр. Н. 23. В чистім полі на оболоні там іграв коник вороненький. Н. п. Приїхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні. Ном. стр. 291, № 32.
Підглухий, -а, -е. Глуховатый. Підглухим і німим здавався. Мкр. Г. 10.
Простерти, -ся. Cм. простирати, -ся.
Рабиня, -ні, ж. Рабыня. Молода рабиня у старого сивобородого турчина служить і тремтить. К. ЧР. 218. Коли раба мого або рабиню я пригнітав, придавлював на суді. К. Іов. 67. Ум. раби́нька. Ном. № 9106.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЬҐІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.