Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґайдарь

Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ. Вх. Зн. 13.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЙДАРЬ"
Загівля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. загові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Заговляться, заговѣться.
Зосібна нар. Порознь, каждое отдѣльно. Єсть же і иншого багато, що зробив Ісус, що, коли б писати зосібна, то думаю, що й сам світ не помістив би писаних книг. Єв. І. XXI. 25.
Зубр, -ра, м. Зубръ. Вх. Пч. II. 5.
Катований, -а, -е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Пелюшечка, -ки, ж. Ум. отъ пелюшка.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Попичка, -ки, ж. Птица Palus palustris, синица болотная, камышевка. Вх. Пч. ІІ. 13.
Синька, -ки, ж. Синька. Синьки купила. Чуб. V. 1171.
Сокирка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сокира. 2) мн. Раст. a) Delphinium consolida L. ЗЮЗО. І. 175. б) Vicia sepium L. ЗЮЗО. І. 141. в) Delphinium ajacis L. Мил. 35. ЗЮЗО. І. 121. г)городні. Matthiola annua. Вх. Пч. І. 11. 3) мн. Родъ узора въ вышивкѣ.
Узол, узла, м. = вузол 1. Ном. № 838. Ум. узлик, узличок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЙДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.