Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли.
Закавча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Запищать.
Заколе́сник, -ка, м. 1) Чека, колышекъ для задержанія колеса на оси. Заколесник загубили і колесо зліта. 2) = колісни́к. Хто з них чоботар, той латає чоботи, хто заколесник, той лагодить коло воза, хто ткач — тче полотно.
Заявля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. заяви́ти, -влю́, -виш, гл. Заявлять, заявить, объявлять, объявить. Моя любая дитино, заявляю тобі мою волю. Треба, мати, людям заявляти.
Змерзлюх, -ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ.
Каракати, -тів, м. Короткіе сапоги.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка.
Позасаджувати, -джую, -єш, гл. Засадить (во множествѣ).
Помір'я, -р'я, с. = і. Помірок. Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ.
