Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелюх

Ґелю́х, -ха́, м. 1) Внутренности, потроха. Угор. 2) Брюхо. Угор. 3) Брюханъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЮХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЮХ"
А́йкало, -ла, ж. = Ая́йкало.
Бануш, -ша, м. 1) Сунь говяжій. Шух. І. 215. 2) Кушанье: кукурузная мука, смѣшанная со сметаной и сваренная. Шух. І. 140.
Буйність, -ности, ж. 1) Изобиліе, плодородіе. 2) Невоздержность, неумѣренность. Молодість — буйність, а буйність — дурність. Ном. № 8717.
Запро́сини, -син, ж. мн. Приглашеніе.
Луп! меж. 1) Хлопъ! мигъ! А сова із дупла очицями луп-луп! Н. п. 2) Хвать! цап! Цуп та луп! — сховав у кишеню. Ном. № 11065.
Наде́ржувати, -жую, -єш, гл. Держать, править (лошадью). Надержуй, Петре, голобельну вліво. О. 1861. V. 66.
Обельцяний, -а, -е. Сдѣланный изъ обельців. Обельцяне колесо. Сумск. у.
Пас, -са, м. 1) Поясъ, кушакъ. Од Спаса та й рукавиці за паса. Ном. № 485. Не чесався, не вмивався, не мав паса, не впасався. Гол. III. 80. 2) Ремень, на которомъ виситъ кузовъ кареты или коляски. 3) Полоса. Гол. Од. 58. 4) Лучъ. Сонце тілько що підбилося; промінясті паси косо перерізують усю хату. Мир. Пов. II. 76. Ум. пасок.
Повідкопувати, -пую, -єш, гл. Откопать (во множествѣ). Де які батько позакопував гроші, то тепер він повідкопував та й багатіє. Харьк.
Щавій, -вію, м. = щавель, Rumex Acetosa. Вх. Пч. І. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЮХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.