Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелевач

Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Аркушо́вий, -а, -е. Листовой. Желех. Аркушо́ве вікно́. Окно со стеклами? Ой гляну я, гляну в аркушове вікно. Чуб. V. 616. Що у мене двори коштовниї, що у мене вікна аркушовиї. Чуб. V. 1021.
Барилко, -ка, с. Ум. отъ барило.
Гу́дина, -ни, ж. = Огудина. Г. Барв. 438. Помалу ж ходи, бо потопчеш гудину у гірках. Черниг.
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Припанитися, -ню́ся, -нишся, гл. = запаніти? Бач, як припанивсь.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.
Тепломір, -ра, м. Термометръ. Термометр по нашому зветься тепломіром. Ком. II. 78.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.