Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґелевач

Ґелева́ч, -ча, м. Брюханъ. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 348.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕЛЕВАЧ"
Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.
Викоріняти, -няю, -єш, гл. = викорінювати. Тяжко лежав, на стіну дрався, а я все викореняв оте дання; ото й виходився. Г. Барв. 342.
Відріз, -зу, м. Мѣра земли: участокъ въ три десятины. Миргор. у. Вас. 197.
Кателицкий, -а, -е. 1) Католическій. 2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Мокроте́ча, -чі, ж. Мокрая погода. Сосниц. у.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Печалування, -ня, с. Скорбь, печаль.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕЛЕВАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.