Гайтувати, -ту́ю, -єш, гл. Охотиться, особенно съ гончими. 2) Распутничать? Cм. гайта. Коли мати гайтує, то й дівка.
Ґля́мати, -маю, -єш, гл. Съ трудомъ ѣсть. Василь заклався з Гарасимом, шо ззість 15 булок.... Ззіз шось три, взяв четверту та так ґлямає, шо неначе вмірати збірається.
Жупа, -пи, ж.
1) Соляная копь.
2) Связка соломы для кровли.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. 2) = замняток.
Ззива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зі(о)звати, зізву, -веш, гл. Сзывать, созывать, созвать. Усіх некрутів ззивав, отцю, неньці жалю завдавав.
Ковбатка, -ки, ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку.
Ковбчик, -ка, м. Ум. отъ ко́вбок.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Скупувати, -пую, -єш, гл. Скупиться. Ой ти, мамо, не скупуй, поганого не купуй. Хто скупує, той двічи купує.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.
