А́рніка, -ки, ж. Раст.: баранникъ горный, Arnica montana.
Дармови́й, -а́, -е́. = Даремний 1.
Калічити, -чу, -чиш, гл.
1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе.
2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Пекло, -ла, с.
1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько.
2) — і рай. Родъ игры.
Самопаски, самопасно, самопасом, нар. = самопас.
Сватів, -това, -ве, м. Принадлежащій свату въ 1-мъ или 2-мъ значеніи.
Хура 2, -ри, ж. Вьюга, мятель. Поїхав мій старий, — коли б не змерз, бо на дворі хура піднялась.
Цільба, -би, ж. Исцѣленіе. Прийми від нас, Богомати, цюю похвалу, що даруєш цільбу злоту стару і малу.
Шанька, -ки, ж. 1) = шалька 2. 2) Котомка для съѣстныхъ припасовъ, которую даютъ мальчикамъ-пастухамъ. и мѣшокъ у рыболова.
