Барвінок, -нку, м. 1) Раст.: могильница, гробъ-трава, Vinca minor L. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Обычные эпитеты: барвінок зелений, хрещатий, крячастий. Какъ ласкательное названіе для любимаго мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Употребляемый на свадьбѣ въ світилчиній шаблі барвінок означаетъ — душевную склонность, пріязнь. барвінок рвати — означаетъ часто идти на любовное свиданіе. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. ночувати в барвінку. Переночевать съ милымъ. 2) Раст.: а) — дикий. Lysimachia nummularia. б) — степовий. Vinca herbacea Waldst et Kit. 3) Родъ орнамента на писанкѣ. Ум. барвінонько, барвіночок, барвінчик, барвінчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику!
Брунька, -ки, ж.
1) Древесная почка (лиственная). На весні береза бруньки наганяє. погнати вівці на бруньки. Выгнать овецъ пастись въ лѣсъ, когда еще нѣтъ листьевъ на деревьяхъ.
2) Смычекъ у шерстобита для битья шерсти. Знайшов шапувала, ходе той з своєю брунькою. Ум. брунечка.
Виглядки, -док, ж. мн. Высматриваніе. На виглядки. Чтобы высмотрѣть. Прибігла на виглядки.
Диха́ння, -ня, с. Дыханіе. І создав Господь Бог чоловіка із пилу і ввітхнув йому в ніздра дихання жизні; і став чоловік душа жива.
Жа́дібка, -ки, ж. Ум. отъ жадоба. 1) Жажда. Циган з великої жадібки сьорбнув шевськаго квасу. 2) Желані. у жадібку, не в жадібку (кому) хочется, не хочется (кому). Чи побачимо ми там Чайченка?... А в жадібку його побачити. се вам не в жа́дібку. Этого вамъ не хочеться. 3) Жадность.
Перехресниця, -ці, ж. Часть самотоки. (Cм.).
Перстінець, -нця́, м. Ум. отъ перстінь.
Трай, траю, м. Судьба, успѣхъ, удача, счастіе. Аби їм Бог дав хліба і соли, трай добрий і вік довгий.
Трушком нар. Рысцой. Побіг трушком на поле.
Умниця, -ці, ж. Умница. Умница, хвалить вен улиця.
