Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґедзел

Ґе́дзел, -зла и ґе́дзель, -зля, м. = Ґедз. Рудан. І. 160. Ном. № 3389.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕДЗЕЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐЕДЗЕЛ"
Вівчарський, -а, -е. Принадлежащій пастуху овецъ. Аф. 315.
Задої́ти, -дою́, -їш, гл. О коровѣ: испортить неаккуратнымъ доеніемъ.
Заку́тати, -ся. Cм. закутувати, -ся.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Лощи́тися, -щу́ся, -щишся, гл. Блестѣть, лосниться. Стільчики, столики — все те новеньке, аж лощиться. МВ. (О. 1862. III. 53).
Ошепулити, -лю, -лиш, гл. Оглушить ударомъ. Та він його дрюком як ошепулив — то довгенько таки попослухав чмелів. Кіевск. у.
Помершленник, -ка, м. Покойникъ. Нехай їх Мати Бажа помилує й спасе помершленників. Харьк. у.
Помівка, -ки, ж. = помовка. Це в нас така помівка. Камен. у.
Почутка, -ки, ж. Слухъ, молва. Пішла почутка, що у панів людей царь одбере. Камен. у.  
Хавтура, -ри, ж. = хавтур. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐЕДЗЕЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.