Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ґаляра

Ґаля́ра, -ри, ж. То же, что и галяра 2. Вх. Уг. 25. Cм. Ґалера.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 346.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЛЯРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ҐАЛЯРА"
Беґарник, -ка, беґарош, -ша, м. Бродяга. Желех.
Вигінщина, -ни, ж. Дань пастуху въ видѣ паляниці и щепотки соли, даваемая отъ каждаго двора при первомъ выгонѣ скота на пастбище. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гозеро, -ра, с. = озеро. Іди у поле, там стоїть гозеро і коло гозера стоїть кобила. Грин. II. 79. (Острожск. у.).
Дякува́ти 2, -ку́ю, -єш, гл. Быть дьячкомъ. При понірській церкві щось довго і дякував. О. 1861. X. 30.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями. Левиц. І.
Міх I, мо́ху, м. = мох. Стара, старезна, аж її міх покрив. МВ. ІІ. 65.
Набря́кнути. Cм. набрякати.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Синятко, -ка, с. Сыночекъ. Пригорнула Олеся синятко до серця. МВ. І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ҐАЛЯРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.